ФОРМУВАННЯ МІКРОСТРУКТУРИ НІКЕЛЕВОГО СУПЕРСПЛАВУ ABD900 ПІСЛЯ LPBF ТА ЙОГО ПОРІВНЯННЯ ЗІ СПЛАВОМ INCONEL 718

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34185/1562-9945-3-164-2026-26

Ключові слова:

LPBF, нікелеві суперсплави, ABD900, Inconel 718, мікроструктура, пористість

Анотація

У роботі представлено результати дослідження формування мікроструктури та порівняльного аналізу нікелевих суперсплавів ABD900 та Inconel 718, виготовлених методом лазерного плавлення в порошковому шарі (Laser Powder Bed Fusion, LPBF). Адитивні технології в останні роки активно застосовуються у високотехнологічних галузях промисловості завдяки можливості виготовлення деталей зі складною геометрією та високими експлуатаційними характеристиками. Разом із тим використання традиційних жароміцних сплавів, розроблених для лиття або деформаційних технологій, у процесах адитивного виробництва може супроводжуватися рядом технологічних обмежень, зокрема утворенням тріщин, пористості та нестабільністю мікроструктури. У зв’язку з цим значна увага приділяється розробці нових сплавів, спеціально оптимізованих для процесів адитивного виробництва. Одним із таких матеріалів є нікелевий суперсплав ABD900, створений із застосуванням концепції Alloy By Design та призначений для використання в процесах LPBF. Порівняльний аналіз пористості показав, що у зразках зі сплаву Inconel 718 переважають пори розміром 2–10 мкм із максимальними значеннями до 12–14 мкм, тоді як у сплаві ABD900 в цілому менша кількість пор. Їх розміри переважно в діапазоні 2-12 мкм, не було виявлено поодиноких пор з більшим розміром порівняно зі зразком, виготовленим з Inconel 718. Мікроструктурний аналіз показав формування характерної для процесу LPBF лускатої структури треків плавлення. У зразках зі сплаву Inconel 718 спостерігається більш виражена клітинно-дендритна морфологія кристалізації, тоді як у сплаві ABD900 в окремих ділянках мікроструктура характеризується формуванням дрібноклітинної γ-Ni матриці. Отримані результати підтверджують перспективність використання сплаву ABD900 для адитивного виробництва та демонструють особливості формування його мікроструктури у порівнянні з Inconel 718.

Посилання

Blakey-Milner B., Gradl P., Snedden G., Brooks M., Pitot J., Lopez E., Leary M., Berto F., du Plessis A. (2021). Metal additive manufacturing in aerospace: A review. Materials & De-sign. 209, 110008. https://doi.org/10.1016/j.matdes.2021.110008

Kennedy S. M., Vasanthanathan A., Amudhan K. (2024). Exploring the frontiers of metal additive manufacturing in orthopaedic implant development. MethodsX. 13, 103056. https://doi.org/10.1016/j.mex.2024.103056

Reed R.C., Tao T., Warnken N. (2009). Alloys-By-Design: Application to nickel-based single crystal superalloys. Acta Materialia. 57, 19, 5898-5913. https://doi.org/10.1016/j.actamat.2009.08.018

Tang Y.T., Panwisawas C., Ghoussoub J. N., Gong Y., Clark J. W.G, Németh A. A.N., McCartney D. G., Reed R. C. (2021). Alloys-by-design: Application to new superalloys for additive manufacturing. Acta Materialia. 202, 417-436. https://doi.org/10.1016/j.actamat.2020.09.023

Bridges A., Shingledecker J., Hussain Z., Forster J., Nemeth A., Vogel G., O’Nora N. (2024). Acceleration of Material Acceptance and Industry Adoption of an Additively Manu-factured Nickel-base Superalloy. Proceedings of the AM-EPRI 2024. Advances in Materials, Manufacturing, and Repair for Power Plants: Proceedings from the Tenth International Con-ference. Indian Wells, California, USA. 74-87. ASM. https://doi.org/10.31399/asm.cp.am-epri-2024p0074

Завантаження

Опубліковано

2026-04-30