МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ІЄРАРХІЧНИХ СТРУКТУРАХ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ З НЕЛІНІЙНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ

Анотація

Останнє десятиріччя характеризуються великою кількістю досліджень державних і суспільних діячів, яке можна назвати як епоху глибоких (докорінних) і швидких змін. Суспільство переживає якісні зміни і серйозні виклики, тому існує, свого роду пара-докс, коли імперативи нової епохи змушують розробляти теоретичний базис в семантичному полі здорового глузду, що асоціюється з постійністю та якісними змі-нами в політичному, економічному та соціальному житті [1, 2, 3]. У державному управлінні та органах місцевого самоврядування відносини між людьми, швидка непрогнозована зміна ситуації в країні та в регіонах (політична, економічна, соціальна, тощо) є нелінійними системами управління. Більше того, будь-яка фізична система при її докладнішому досліджені завжди є нелінійною. Ефективність управлін-ня нелінійною системою з урахуванням збурюючих чинників залежить від точності прогнозування динаміки змін окремих елементів такої системи. Це є багатоаспектна проблема [15]. Характерною особливістю нелінійних ієрархічних структур (НІС) в публічній службі (державному управлінні – ДУ та місцевому самоврядуванні – МС) є безперервно-дискретна зміна процесів розвитку подій, що відрізняє їх від інших внутрішніх та зов-нішніх впливів, таких які спричиняють перетворення лінійного зв’язку на нелінійний, що в кінцевому результаті призводить до нових змін. Це – по-перше. По-друге, відносини «суб’єкт-об’єкт» можуть мати неузгоджені дії, викликані реаль-ними обставинами. Такі неузгоджені дії можуть ще більше виникати в перехідних процесах суспільства (наприклад, швидкості їх протікання) внаслідок інерційності окремих елементів чи самої соціальної системи в цілому. Внаслідок цих явищ порушу-ється лінійний зв'язок між дискретними змінами і змінюється попередня ієрархічна структура, що веде до нелінійних інформаційних зв’язків в державному управлінні (ДУ) та органах місцевого самоврядування (МС). Наприклад, Г. Почепцов та інші науковці пов’язують цю нелінійність із хаосом, зростанням складності суспільних процесів, гло-балізацією, з загрозою державній безпеці, прояву непередбачуваності та нестабільно-сті [1-5]. Процесу управління в новому стані ДУ та МС ставляться жорсткі вимоги: - пружність системи управління; - система повинна описуватись як безперервно-дискретна (її динаміка); - процес управління повинен забезпечувати необхідну точність співпадання по-казників нового стану системи з попереднім. У новоутворених нелінійних ієрархічних структурах (НІС) в ДУ та МС з’являється ряд проблем: - недостатність апріорної інформації щодо процесів з нелінійними зв’язками; - неточність структурної ідентифікації; - неточність вибору критеріїв оцінювання ситуації; - реструктуризаційні процеси; - неправильність вибору станів природи; - неправильності визначення вагомості вибраних критеріїв за шкалою важливо-сті; - невірно вибрана залежність альтернатив від критерію; - недостатня ступінь усвідомлення складності ситуації. Вирішення вищевказаних проблем вимагає проведення експериментальних досліджень. Якщо процес стабілізації НІС в ДУ розглядати як об’єкт регулювання, то достатньо встановити залежність цієї стійкості від управляючої дії і основного збурення, а всі інші дії розглядати як збурення на об’єкт дослідження. Такий опис буде відображати основні динамічні характеристики такого процесу і буде достатнім для синтезу та розробки системи оптимального регулювання з метою досягнення стійких (сталих) процесів в таких системах (в т. ч. ДУ та МС). В подальшому до ДУ будемо підходити як до нелінійної ієрархічної системи (НІС) і зобразимо НІС як багатовимірну безперервну систему, в якій стан природи – є величи-на регульована, а входом є дія управлінців в ДУ та МС (прийняті ними управлінські рі-шення – ПУР) щодо регулювання, координації та збурення, що діють на систему.