Використання фреймового підходу для розробки інформаційних систем

Анотація

Робота присвячена специфіці застосування фреймового підходу для розробки інформаційних систем. Даний підхід базується на описі прикладної області за до-помогою скриптів на фреймовій мові, особливості якої детально описані в [12]. Важливою рисою такого опису є застосування концепції граней. Так, фрейм опи-сує знання про об’єкт реального світу або сценарій події, слот є складовою час-тиною фрейму, а грань слота є компонентом слоту. При цьому у фреймовому під-ході як на слоти, так і на грані немає обмежень, які існують у класичному об’єктно-орієнтованому підході. Можна сказати, що завдяки саме введенню гра-ней і відсутності обмежень на слоти стає можливим отримати повний і зв’язний опис усіх особливостей та рис об’єкту прикладної області і, відповідно, забезпечити генерацію програмних компонентів з високим рівнем повноти коду. Результати попередніх досліджень опубліковано в роботах [11-13]. Дана робота присвячена питанням впровадження та оцінці використання підходу для побудо-ви інформаційних систем. В роботі запропонована модель системи, що складається з трьох шарів: за-гальної моделі, у ролі якої вступає описання домену на фреймової мові; декількох домено-специфічних моделей в які трансформується фреймова модель; платфо-рмо-специфічні перетворювачі, що відповідають за перетворення домено-специфічних моделей у відповідні програмні компоненти. При цьому для трансфо-рмації домено-специфічних моделей у відповідні програмні компоненти викорис-товуються шаблони та програмні модулі, задачею яких є відображення моделі у код згідно шаблонам. Шаблони і компоненти, що відповідають за перетворення шаблонів у код, формуються на базі досвіду практичної розробки та залежать від архітектури та технологій. Можна казати, що процес навчання генератора про-грамних компонентів у даній системі складається в побудові та модифікації ша-блонів та логіки трансформації. У роботі розглядаються результати проведеного експерименту побудови навчального проекту (рівень магістерської курсової роботи) з застосуванням за-пропонованого підходу. Експеримент складався з двох фаз: вибір та реалізація типових функцій з навчанням генератору; реалізація решти функцій з застосу-ванням генератору. В ході проведення експерименту було отримано наступні результати. Ефе-ктивність генератору залежить від структури проекту, стандартизації компо-нентів, принципів побудови (таких як SOLID). Тобто повинна існувати синергія між архітектурою проекту та генератором. З цього приводу дуже критичними є перші кроки, що складаються у виборі та реалізації типових функцій на яких буде навчатися генератор. Якщо функції для навчання вибрані вірно і далі не буде зна-чних змін в архітектурі – час потрібний для налагодження генератору після його навчання буде мінімальний, реалізація нових функції та адаптація вже існуючої системи під зміну вимог буде проводитися дуже швидко. У нашому випадку при налаштуванні генератору на нову архітектуру за найгрубішими оцінками випе-редження розробки на два тижні, при 17 годинах часу витрачених на навчання та налаштування генератору.