УДОСКОНАЛЕНІ МОДЕЛІ ПЛАСТИЧНОСТІ З УРАХУВАННЯМ РУЙНУВАННЯ ТА СТРАТЕГІЇ КАЛІБРУВАННЯ ДЛЯ ТОЧНОГО СКІНЧЕННО‑ЕЛЕМЕНТНОГО АНАЛІЗУ БЕТОНУ БЕЗ АРМУВАННЯ У ТОНКОСТІННИХ КОНСТРУКЦІЯХ

Анотація

Точне скінченно‑елементне відтворення нетрадиційних бетонів: шлакопортландцементних, із переробленим заповнювачем, фіброармованих або ультратонких опалубкових сумішей – потребує більшого, ніж застарілий підхід «smeared‑crack», що й досі домінує у промислових робочих розрахунках. У даних тезах узагальнено дослідження з тривимірного матеріального моделювання звичайних, фібро‑ бетонів та бетонів із модифікованим заповнювачем у середовищі ANSYS з акцентом на вибір моделей, експериментальне калібрування та числові тактики, які забезпечують збіжність після зародження тріщин і руйнування. Формулювання типу «пластичність із пошкодженням» (CDP) стабільно перевершують простіші підходи Друкера–Прагера чи Віллама–Варнке, за умови, що їхні численні параметри налаштовані за цільовими лабораторними даними. Розглянуто особливі питання, що виникають у тонкостінних елементах і незнімній опалубці, а саме стійкість, об’єктивність сітки та поетапний тиск укладання, і проаналізовано п’ять сучасних прикладів, які демонструють найкращі практики. Огляд завершується рекомендаціями для практичних розрахунків і визначає нові тенденції, зокрема калібрування з використанням машинного навчання та фазово‑польове моделювання тріщин, що здатні докорінно змінити симуляцію бетону в комерційних системах розрахунку КЕ.