ПОНЯТТЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В МЕТАЛУРГІЙНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ПОКАЗНИКИ ЇЇ ОЦІНКИ

Анотація

Метою роботи є аналітичне узагальнення теоретичних засад і практичних підходів до підвищення ефективності енергоспоживання в металургійній промисловості з урахуванням сучасних викликів кліматичної політики, зростання цін на енергоресурси, потреби в декарбонізації та економічної доцільності модернізації виробничих процесів. Методика. Дослідження базується на міждисциплінарному аналізі наукових публікацій, міжнародних звітів, статистичних даних, а також техніко-економічних характеристик виробництва сталі. Застосовано методи структурно-порівняльного аналізу енерговитрат за різними технологічними маршрутами, системний підхід до оцінки потенціалу інноваційних рішень та міжнародного бенчмаркінгу. Результати. Визначено основні фактори енергоємності в металургії, обґрунтовано технологічні резерви підвищення ефективності – зокрема, перехід до електросталеплавильного виробництва, використання вторинної сировини, утилізацію втратного тепла, впровадження когенерації, цифровізації та водневої металургії. Розглянуто приклади успішної модернізації та програми стимулювання в провідних країнах. Наукова новизна. У роботі систематизовано сучасні показники енергоефективності та маршрути виробництва сталі, охарактеризовано вплив різних технологічних стратегій на інтегральну енергоємність, а також запропоновано критерії оцінки потенціалу енергозбереження на макро- і мікрорівнях. Практичне значення. Результати можуть бути використані для обґрунтування енергетичних стратегій підприємств, формування політик у сфері промислової декарбонізації, підготовки інвестиційних проєктів, а також розвитку державних і міжнародних програм підвищення енергоефективності в металургії.