ОСОБЛИВОСТІ СПІКАННЯ АГЛОМЕРАТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ШИХТИ З ПОПЕРЕДНЬО ПІДГОТОВЛЕНИМИ КОМПОЗИТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.34185/1991-7848.2019.01.01Ключові слова:
агломерат, композит, гранулювання, міцність, фракціяАнотація
У статті досліджували різні способи спільного, а також роздільного грудкування компонентів шихти. Задачею є розробка, теоретичне та експериментальне обґрунтування способу грудкування агломераційної шихти, який дозволить формувати гранули заданого гранулометричного та мінералогічного складу, створивши умови для отримання в процесі спікання агломерату блочної структури високої міцності. Проведено дослідження ефективності роздільного грудкування шихти з використанням композитів заданого складу з метою формування міцного агломерату блочної структури заданого хімічного та гранулометричного складу.Запропоновано спосіб роздільного грудкування з використанням композиту з концентрату, залізної руди крупністю 0-3 мм, вапна та вапняку, основність якого складатиме 0,9-1,0 од. Технологія передбачає дозування, змішування та грудкування даного композиту, при цьому залишкова шихта, основністю 1,6-1,8 од., дозується та змішується паралельно. Після цього відбувається спільна грануляція композитів в барабані-грануляторі. Паливо, крупністю 0-7 мм подається наприкінці грануляції. Виробництво агломерату запропонованим способом дозволяє збільшити вихід придатного агломерату на 10,29 %, і фракції +5 мм на 11,5% після випробування на міцність. Ця технологія призвела до зменшення кількості фракції 0-1 мм та збільшення еквівалентного діаметра гранул; зменшення середньо-квадратичного відхилення та коефіцієнту варіації. Найкраща якість агломерату була забезпечена при використанні композиту з «концентрату – руди – вапна – вапняку», основність якого складала 0,9-1,0 одиниць. Запропонована технологія передбачає дозування, змішування та грудкування даного композиту. Залишкова шихта, основністю 1,6-1,8 од., дозується та змішується паралельно. Після цього відбувається спільна грануляція композитів в барабані-грануляторі. Паливо, крупністю 0-7 мм подається наприкінці грануляції.
Посилання
Kovalev D.A., Teoreticheskie osnovyi proizvodstva okuskovanogo syirya: Uchebnoe posobie dlya vyisshih uchebnyih zavedeniy. Kovalev D.A., Vanyukova N.D., Ivaschenko V.P., Krikunov B.P., Yagolnik M.V., Boyko M.N. – NmetAU. – Dnepropetrovsk: IMA-press. – 2011. – 476 s.
Efimenko G.G., Metallurgiya chuguna : uchebnik dlya vuzov / G.G. Efimenko, A.A. Gimmelfarb, V. E. Levchenko. - K. : Vischa shkola, 1981. - 496 s.
Sulimenko S.E., Perspektivnyie napravleniya sozdaniya ekologicheski chistoy tehnologii polucheniya aglomerata povyishennogo kachestva v sovremennyih usloviyah. Sistemnyie tehnologii. Regionalnyiy mezhvuzovskiy sbornik nauchnyih trudov. – Dnepropetrovsk, 2014, - Vyipusk 4 (93), s. 32-38.
Romanenko V.P., Tehnologiya dvuhstadiynogo okomkovaniya aglomeratsionnoy shihtyi, V.P. Romanenko, G.N. Popov, respublikanskaya nauchno-tehnicheskaya konferentsiya «Teoreticheskie osnovyi i tehnologiya podgotovki metallurgicheskogo syirya k domennoy plavke, Dnepropetrovsk, 1980, s. 13-15.
Korshikov G.V., Sharov S.I. i dr. Vliyanie sposoba podachi topliva, ego vida i krupnosti na pokazateli protsessa spekaniya kontsentrata KMA. Izvestiya VUZov. Chernaya metallurgiya, 1971, #3, S.37-39., #6, S.39-42.
Vyilupko E.E., Poluchenie okuskovannogo zhelezorudnogo materiala blochno-yacheestogo stroeniyaniya, E.E. Vyilupko, N.V. Ignatov, O.V. Guba, V.A. Usenko,
A.P. Belova, “SuchasnI problemi metalurgIYi”, # 14, – 2011 g, st. 50-57.
Hudyakov A.Yu., Boyko M.N., Bayul K.V., Vaschenko S.V., Polyakova N.V., Petrenko V.I. Alternativnyie sposobyi granulyatsii tonkoizmelchennyih zhelezorudnyih kontsentratov. Chernaya metallurgiya. Byulleten nauchno-tehnicheskoy i ekonomicheskoy informatsii. 2018;1(1):48-53.
