ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АГЕНТНА СИСТЕМА КІБЕРЗАХИСТУ НА ЦИФРОВОМУ ДВІЙНИКУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБ’ЄКТА ТА КІЛЬКІСНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО РІВНЯ АВТОНОМНОСТІ

Анотація

Посилення взаємозв’язку між інформаційними мережами та системами управління на енергетичних об’єктах підвищує вимоги до швидкості виявлення кіберзагроз, водночас створюючи ризик того, що автоматизовані заходи реагування можуть негативно вплинути на технологічний процес. У статті запропоновано концептуальну архітектуру агентної системи кіберзахисту, що функціонує на базі цифрового двійника енергетичного об’єкта, а також кількісний метод визначення допустимого рівня автономності захисних дій. Запропонована архітектура об’єднує підсистеми збору та нормалізації телеметрії, граф активів, агентів моніторингу й планування, а також детермінований механізм перевірки та виконання політик безпеки. Цифровий двійник слугує контрольованим ізольованим середовищем для моделювання станів системи та сценаріїв атак, а також для валідації рішень перед їх застосуванням у реальній (операційній) мережі. Метод враховує критичність активів, масштаб потенційних кіберфізичних наслідків, граничні значення похибок (на етапах виявлення, атрибуції, планування та виконання), якість телеметрії, а також розбіжність між цифровим двійником і фізичною системою. Для дозволених дій розраховується безрозмірний «індекс ризикового тиску», на основі якого визначається рівень автономності — від A0 до A4. Детерміновані обмеження безпеки мають пріоритет: команди, заборонені політикою або відсутні у «білому списку», блокуються незалежно від значення індексу; крім того, автономне виконання дій забороняється у разі критичної втрати телеметрії або виявлення неідентифікованої атаки. Система передбачає підтвердження дій оператором, суворе розмежування операційного та тестового середовищ, використання гістерезису та ведення журналу аудиту. Наукова новизна підходу полягає в поєднанні формалізованих правил делегування дій агенту з перевіркою обмежень безпеки та врахуванням похибок цифрового двійника — у межах єдиної системи політик. Наведено ілюстративні сценарії та план подальшої валідації, що включає порівняння з ручним реагуванням і системами, які базуються на жорстких правилах, а також перевірку можливості скасування безпечних дій та оцінювання невизначеності. Стаття має концептуально-методологічний характер: наведені параметри та порогові значення є ілюстративними; експериментальні результати не розглядаються. Питання практичної доцільності, безпеки та впливу на час реагування потребують уточнення після впровадження цифрового двійника та проведення незалежного тестування в ізольованому середовищі.