Методи захисту та псевдонімізації персональних даних у системах формування крос–функціональних команд IT–проектів
DOI:
https://doi.org/10.34185/1562-9945-5-166-2026-10Ключові слова:
компʼютерні системи, інформаційні технології, аналіз даних, захист персональних даних, PII, псевдонімізація, контроль доступу, DLP, машинне навчанняАнотація
В статті запропоновано комплексний аналіз безпекових вимог, методів і технологічних засобів захисту персональних даних у системах управління персоналом та формування крос–функціональних команд ІТ–проєктів. Визначено основні категорії даних, що використовуються під час формування профілів фахівців, включно з ідентифікаційними відомостями, професійним досвідом, «hard skills», «soft skills», ролями, результатами оцінювання та інформацією про участь у попередніх проєктах. Систематизовано основні ризики, пов’язані з несанкціонованим доступом, витоками даних, надмірними правами користувачів, повторною ідентифікацією суб’єктів та використанням персональної інформації поза межами визначеної мети оброблення. Розглянуто організаційно–процесні механізми захисту, технічні засоби автентифікації та авторизації, рольові й атрибутні моделі контролю доступу, принцип мінімальних привілеїв, аудит операцій, механізми запобігання витоку даних (Data Loss Prevention DLP) та засоби моніторингу операцій із персональними даними. Проведено порівняльний аналіз основних методів трансформації та знеособлення персональних ідентифікаційних даних (Personally Identifiable Information, PII), зокрема маскування, токенізації, псевдонімізації, анонімізації та диференційної приватності, з урахуванням рівня конфіденційності, можливості контрольованої повторної ідентифікації, збереження структури даних, придатності до подальшого аналізу, машинного навчання та data mining (DM), а також складності практичної реалізації. Показано, що для профілів потенційних кандидатів критичним є не лише зменшення ризику розкриття ідентичності користувачів, але й збереження аналітичної цінності професійних і поведінкових характеристик, необхідних для їх оцінювання та підтримки кадрових рішень. Обґрунтовано доцільність використання псевдонімізації як базового механізму розділення ідентифікаційного та аналітичного контурів оброблення даних. Запропоновано концептуальний підхід до формування та оцінки захищеного профілю фахівця, за якого прямі персональні ідентифікатори вилучаються з аналітичного контуру та замінюються контрольованими псевдонімами, тоді як професійні характеристики, навички, досвід і рольові ознаки залишаються доступними для алгоритмів аналізу та формування команд. Окрему увагу приділено автоматизованому виявленню PII із використанням правил, регулярних виразів, методів обробки природної мови (Natural Language Processing, NLP), машинного навчання та комбінованих механізмів ідентифікації чутливих атрибутів.
Посилання
1. Álvarez–Gutiérrez, F. J., Stone, D. L., Castaño, A. M., & García–Izquierdo, A. L. (2022). Human resources analytics: A systematic review from a sustainable management approach. Journal of Work and Organizational Psychology, 38(3), 129–147. https://doi.org/10.5093/jwop2022a18.
2. Edwards, M. R., Charlwood, A., Guenole, N., & Marler, J. (2024). HR analytics: An emerging field finding its place in the world alongside simmering ethical challenges. Human Resource Management Journal, 34(2), 326–336. https://doi.org/10.1111/1748–8583.12435.
3. Chatterjee, S., Chaudhuri, R., Vrontis, D., & Siachou, E. (2022). Examining the dark side of human resource analytics: An empirical investigation using the privacy calculus approach. International Journal of Manpower, 43(1), 52–74. https://doi.org/10.1108/IJM–02–2021–0087.
4. Tall, A. M., & Zou, C. C. (2023). A framework for attribute–based access control in pro-cessing big data with multiple sensitivities. Applied Sciences, 13(2), 1183. https://doi.org/10.3390/app13021183.
5. Herrera Montano, I., García Aranda, J. J., Ramos Diaz, J., Molina Cardín, S., de la Torre Díez, I., & Rodrigues, J. J. P. C. (2022). Survey of techniques on data leakage protection and methods to address the insider threat. Cluster Computing, 25, 4289–4302. https://doi.org/10.1007/s10586–022–03668–2.
6. Weitzenboeck, E. M., Lison, P., Cyndecka, M., & Langford, M. (2022). The GDPR and unstructured data: Is anonymization possible? International Data Privacy Law, 12(3), 184–206. https://doi.org/10.1093/idpl/ipac008.
7. Tomás, J., Rasteiro, D., & Bernardino, J. (2022). Data anonymization: An experimental evaluation using open–source tools. Future Internet, 14(6), 167. https://doi.org/10.3390/fi14060167.
8. Abu Attieh, H., Müller, A., Wirth, F. N., & Prasser, F. (2025). Pseudonymization tools for medical research: A systematic review. BMC Medical Informatics and Decision Making, 25, 128. https://doi.org/10.1186/s12911–025–02958–0.
9. Schneider, M. J., Bailie, J., & Iacobucci, D. (2025). Why data anonymization has not tak-en off. Customer Needs and Solutions, 12, 9. https://doi.org/10.1007/s40547–025–00158–5.
10. Mishra, K., Pagare, H., & Sharma, K. (2025). A hybrid rule–based NLP and machine learning approach for PII detection and anonymization in financial documents. Scientific Reports, 15, 22729. https://doi.org/10.1038/s41598–025–04971–9.
11. European Parliament and Council of the European Union. (2016). Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data (General Data Protection Regulation). Official Journal of the European Union, L 119, 1–88.
12. National Institute of Standards and Technology. (2020). Security and Privacy Controls for Information Systems and Organizations (NIST Special Publication 800–53, Revision 5). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800–53r5.
13. Huang, W., Zhuo, M., Zhu, T., Zhou, S., & Liao, Y. (2023). Differential privacy: Review of improving utility through cryptography–based technologies. Concurrency and Computa-tion: Practice and Experience, 35(5), e7565. https://doi.org/10.1002/cpe.7565.
14. Slavković, A., & Seeman, J. (2023). Statistical data privacy: A song of privacy and util-ity. Annual Review of Statistics and Its Application, 10, 189–218.
https://doi.org/10.1146/annurev–statistics–033121–112921.
15. Google Cloud. (2026). Sensitive Data Protection documentation. Google Cloud Documentation.
16. Google Cloud. (2026). De–identify and re–identify sensitive data. Google Cloud Documentation.
17. Sartor G., Lagioia F. (2020). The impact of the General Data Protection Regulation (GDPR) on artificial intelligence. European Parliamentary Research Service, Scientific Fore-sight Unit (STOA). PE 641.530. https://doi.org/10.2861/293. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2020/641530/EPRS_STU(2020)641530_EN.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Системні технології

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.









